Reviews by blockade_billy

Навіть коли я дуже щільно слухав АФ, цей альбом був моїм найменш улюбленим з їхньої дискографії (це звісно десь приблизно часи рефлектора, бо все що вони випускали потім мені взагалі не заходило). На трієчку.

Титульний трек супер класика і кайф, але решта альбома не дотягує все ж. Тому 3.5

Між 3.5 та 4. Такий хіп-хоп я люблю.

Не моє. 2.5

Десь на 3.5. Прикольне диско.

Доволі милий альбом. Останній трек і правда бітлз прям.

Норм РОК, черговий по британській квоті.

Мабуть мій улюблений альбом Ніла Янга, якщо тільки не брати саундтрек до "мерця" Джармуша.
Прекрасний набір блюзових пісень, не затягнуто, атмосферно, справді розслаблено - саме так щоб слухати ввечері на пляжі.

Коли слухав цей альбом, то згадав серіал місс Мейзел, там був такий персонаж - співак Шай Болдвін. Такий собі образ соул\рнб співаків 50х-60х.
Власне більше нічого не маю сказати, музика застигла в тому часі і для мене сприймається виключно як щось архаічне. Не знаю чому так, але так. Між 2.5 і 3, поставлю 3.

Я не люблю хіп-хоп нульових, але важко, майже неможливо, було пройти повз цей альбом в ті часи. Відомі хіти, які грали буквально всюди, доволі гарні менш відомі пісні, емінем і оце все.

Моя улюблена тут - 21 квешнс, класична хіп-хоп баллада нульових. Все це і правда постарішало поганенько, тексти так собі, але Get Rich Or Die Tryin' це все ж поп-культурний феномен. Поставлю 4.

Я ніколи не був фанатом піксіз, хоча завжди розумів їх впливовість і важливість для гітарної музики загалом ну і гітарної музики 90х особливо. Якщо вже брати по альбомах, то мені завжди більше подобався дулітл, де є моя улюблена пісня гурту - gouge away. Але звісно шо surfer rosa це теж клас, хоча ось я пару раз переслухав і більшість пісень тут мене ніяк не чіпляє. Так - прикольний звук, місцями вокали цікаво зроблені, зрозуміло що тут є where is my mind (через яку я і дізнався про гурт у всім відомому фільмі), іспанська мова і так далі.
Але як це був "не мій" гурт, так і залишився.

Я загалом не фанат такого прото-панку, тут десь 50 на 50. Є забавні пісні типу Пікассо, а є нудні. Коротше типовий альбом на трієчку.

Топ альбом, один з найкращих в них. Ставлю тут ізі 5. Слухаю його десь зі шкільних років мабуть.

Коли я був малий, то дуже не любив коли кліпи Röyksopp показували по ентер мьюзік чи ще десь, бо мені не подобалось, а крутили їх часто. Зараз от послухав - нормальна музика наче. Без якогось захвату, але норм.

На диво альбом більш-менш сподобався, враховуючи що цю гараж\психоделік сцену 60х я не дуже люблю. Тут ще звісно Джеф Бек (до того як він став тим самим Джефом Беком), але вже нема Джиммі Пейджа.

Коротше ок альбом, послухав не без задоволення.

Якесь веселе навколо кантрі, не моя чашка чаю.

Не подобається мені боб ділан, нічого не можу з собою зробити. Прям складно слухати.

Класика, завжди любив цей гурт.

З часом я здається все краще і краще розумію цей гурт, але мабуть все ж їхні більш пізні альбоми. Цей якось ніяк. 2.5

Ой важко мені сприймати музику Рея Чарльза більш ніж щось фоново-архаічне. Втім пару пісень додав собі у плейлист.