Reviews by blockade_billy

Не люблю Боба Ділана.

Я люблю голос Шинейд О'Коннор і дуже поважаю її. А також неодноразово намагався слухати альбомно і ніколи мені не заходило чомусь. Ще раз ось спробував послухати цю класику, враження ті самі. Просто типу окей, є головний її хіт (краще ніж оригінал), є гарні пісні, є нудні.

Послухав і забув, навіть важко щось сказати. Приємна музика загалом.

У часи юності не розумів цей гурт і якось ніколи не слухав уважно. А от зараз дуже сподобалось. Є тріп-хоп елементи, можливо навіть деяке копіювання портісхед місцями, красивий вокал, гарні мелодії.

Ізі 4. Топ гурт, перша половина мегатоп, ідеальний краутрок. Але оці джемові всраті композиції я люблю менше, тому не 5. Future days поставив би впевнену пʼятірку.

Альбом відомий передусім звісно через севен нейшн армі. А я згадую як був десь у сьомому чи восьмому класі й друг моїх батьків, підігнав мене elephant на СД зі словами що це його улюблений новий гурт.
Не скажу що мені тоді сильно сподобалось, та і зараз якщо чесно для мене це не дуже зрозумілий феномен. Є звісно і цікаві пісні, особливо що стосується саунду. Але загалом таке, серединка.

Я розумію важливість Shaft (як кіно, так і музики) для афроамериканської культури. Втім слухати ці інструментали як альбом не дуже цікаво.

Я в абстрактному хіп-хопі не дуже шарю. Цей альбом послухав і нічого не запам'ятав.

Я познайомився з музикою Jane's Addiction у школі, завдяки каналу ентер мьюзік, але першим їхнім альбомом для мене став Strays. І тільки сильно пізніше я вже послухав класичні ранні альбоми.
Це дуже кайфовий приклад гітарної музики кінця 80х - початку 90х, все доволі вигадливо, цікаві форми, нестандартний вокал Перрі Фаррела. Дуже люблю цей гурт, хоч і закінчив він стидно, бійками на концертах і так далі.

Що тут ще можна поставити окрім 5? Ви тільки подивіться на склад музикантів на цьому альбомі.

Якщо вже слухати Джеймса Брауна, то слухати у концертному варіанті. Енергетика мені подобається, але більше 3 поставити тут не можу.

3.5
Гарний альбом, мені подобається музика Сюзанни, те як вона будує вокальні гармонії. Деякі пісні звучать занадто наївно, але то таке.

І хоча я провів дуже багато годин, граючи у фіфу 98, завдяки чому сонг2 стала однією з улюблених пісень мого дитинства, однойменний альбом blur не входить у список моїх улюблених. Тут є свої цікаві моменти, особливо що стосується саунду, і, чесно кажучи, ця музика загалом цікавіша ніж у їхніх одвічних конкурентів з оазіс. Але що стосується хітів, то блур далеко позаду.

Ще один альбом The Jam в цьому списку, ще одна трійка від мене. Сказати майже нічого, просто окей музика.

Можливо не настільки гарний реліз як їхній дебютник, але все одно один з найкращих альбомів у дискографії корн. Добре пам'ятаю як купив його на касеті, коли був десь у 8-му класі, мабуть, і мені ця музика здавалась дуже важкою, особливо пісні типу Reclaim My Place.

Також відмічу My Gift To You, атмосферна та емоційна пісня.

Знов легка п'ятірка. Блискавичний дебют, можливо навіть найкращий альбом оазіс у кар'єрі. Хіт на хіті, кайфовий шумний саунд, Columbia - одна з найбільш улюблених їхніх пісень.

Легкі 5 балів, на цьому альбомі я знаю кожну ноту, мабуть, слухаю його дуже давно та навіть колись грав кавери на приблизно половину пісень звідси. Alice in Chains все ще один з моїх улюблених гуртів евер.

Я дуже люблю Ніка Кейва, але є певні нюанси. Boatman's Call мені завжди здавався надто сентиментальним місцями, і в ньому майже відсутнє те за що я Кейва власне люблю - оця безумна енергія, циклічні паттерни, вокальна розповідь у стилі проповідника. Навпаки - альбом спокійний, переважно базується на фортепіано.

Тут звісно є суперхіти типу People Ain't No Good або Into My Arms, яку Кейв грає здається на всіх концертах; але Boatman's Call це точно не мій топ з кейвівської дискографії. 3.5

Вперше послухав повністю альбом Тейлор Свіфт. Не зрозумів за що її хейтять. Шалену популярність теж мабуть не зрозумію вже, але тут є хороші пісні, особливо фіти. Серед них виділив би фіт з хаім.

3.5

Музика Ділана - загадка для мене. Не люблю.