Reviews by blockade_billy

Коли я вчився в інституті, то кожного місяця купував журнал класік рок. І ось в цьому журналі завжди переважно писали про батярок гурти і одні й ті самі альбоми. Звідти я власне і дізнався про фремптон камс елайв, і те що він майстер ток бокс примочки і оце все. Цей альбом постійно там називали одним з найкращих живих альбомів евер і все таке.

Визнаю що він мене ніколи не вражав як щось прям неймовірно, але зараз я послухав більш уважно і мені сподобалось. Справді приємна музика, ток бокс в останній пісні забавний дуже (що в принципі теж не так і просто, бо примочка по суті дурацька). Ставлю 3.5

Класика, а також альбом який вивів панкрок у мейнстрім.

Я далекий від Еліса Купера (хоча однойменну пісню з цього альбому звісно ж знаю) і мабуть вперше слухаю його альбом повністю. Мені в цілому сподобалось, музика набагато цікавіше ніж середньостатистичний батярок, є кайфові блюзові пісні (blue turk), є якісь інструментали з присмаком кабаре. Не знаю чому Купера називали принцем жаху чи як там, навпаки якась весела позитивна музика. Ставлю 3.5

Таку американу я не люблю і оце засиллся слайд-гітари теж. Послухав і забув.

Ну не знаю, в цілому є щось. Хороший приклад психоделічного сінгер-сонграйтерства 60х. Але от як і завжди з Тімом Баклі в мене - повертатись до нього взагалі не тягне.

Я слухав різні альбоми Пі Джей Харві доволі давно і доволі багато, але якось все одно погано орієнтуюсь в її дискографії.

Саме цей альбом пам'ятав поганенько, тому переслухав із задоволенням. Є в ньому якась така приємна складова, важко висловити в чому саме вона проявляється. Щось таке ніби як течія ріки, потік небанальної фолкової музики. При тому що хітів тут ніби й нема. Коротше ставлю 4.

Починається альбом дуже потужно, але після Rock Your Body сильно просідає. Загалом я поважаю Тімберлейка як музиканта, проте мені здається що джастіфайд трохи затягнутий і нерівний. Я на рум поставлю 3.5, а тут мабуть все ж 3.

Ізі 5, класика мого дитинства.

Я люблю ролінг стоунз, але їхні альбоми з 80х. І знов-таки як я вже неодноразово тут писав, я не люблю музику 60х. Втім ролінгам я навіть поставлю 3 за цей альбом, бо щось в ньому є, можливо якісь маленькі ознаки того, в що цей гурт виросте далі.

Другий альбом хоул в цьому списку і знов в мене дуже приємні враження ретроспективно. Кортні Лав чомусь прийняти було хейтити в певний період, але тут справді дуже хороший матеріал, місцями припанкований, місцями сумний як треба. Улюблена пісня тут - Doll Parts.

Знов вагаюсь між 3.5 та 4. Хай буде 4.

Такий типовий гітарний поп-рок 90х. Музика яка грає в ромкомі десь на другому акті, коли герой\героїня йде по місту і думає про щось. Нічого не маю проти, повертатись до цього альбому не буду.

Том Вейтс на своєму піку (принаймні в той період кар'єри). Тут така варіативність жанрів, що занудьгувати просто неможливо. Є навіть хіти (Clap Hands), що в контексті музики Вейтса взагалі можна сказати рідкість.
Також тут можна почути шикарну гітарну роботу Марка Рібо.

Ізі 5 від мене.

Класний позитивний джеззі хіп-хоп. І чітка сподобалась і продакшн. Здається я слухав їх раніше, але точно не пам'ятаю, коротше цей фарсайд клас (як і хардкор фарсайд - може це такий прикол що гурти з цією назвою всі хороші).

В мене є друзі, які сильно люблять цей гурт, а ось мені лайарс завжди здавались нереально нудними. Так, в них є вдалі пісні безумовно, але конкретно цей альбом мені не подобається. Він неприємно одноманітний і неприємно наркоманський. Тому 2.

Ох, ну це удар ничже пояса. Коли в школі я слухав всяку мазафаку, то навіть тоді ми з друзями вважали кідрока не тру і в цілому гамном. Хоча пам'ятаю що трек гет нейкед був в когось на сд-р збірках, але все одно мені реально тоді казалось що він якийсь воннабі дурачок.
Послухав я цей альбом МАЙЖЕ повністю (одну балладу все ж скіпнув, бо це прям неможливо слухати) - так і є, жахливі тексти, жахливий оцей кантрі-реп-рок стиль, поганий кач ніби в РАТМ забрали все що гарне що в них є і залишили тільки картонну обкладинку.

Але не можу не відмітити все ж що Cowboy це хіток. Тому за нього накину півбала до одинички на рум.

Не знаю що сказати. Не найгірше хонкі-тонк кантрі, але повертатись до цього альбому я точно не буду. 2.5

Альбом який часто виринав то тут, то там, але я ніколи не слухав його повністю. Історія - забавна, музика - не моє. Нудновато і занадто психоделічно для мене. Але мені сподобалась пісня do you realize??

Черговий культовий альбом, який мені важко полюбити але і хейтити важко. Всім таким альбомам я ставлю трієчку. На жаль в цьому списку такого забагато для мене, коли слухаєш аби послухати і забуваєш одразу про цю музику.

Спочатку мені зовсім не подобалось (плюс оці крінжові та погано постарівші скіти про гінеколога-протагоніста), але з кожним треком атмосфера тут затягує все більше. Коротше біти і продакшн мені сподобались, флоу - ну так собі. Але це було цікаво.

Непоганий кантрі-рок, мені сподобалось. Поки що найкраще з того що я слухав у бьордс. Ставлю 3.5