Reviews by blockade_billy

Класичний альбом, кросжанровий (як і вся творчість клеш), ще й просто канонічна обкладинка, однай з найкращих евер. Я ніколи не був великим шанувальником клеш чи сольного Страммера, але дуже і дуже поважаю. Слухати їх завжди приємно.

Непоганий поп-рок альбом. Ніна Перссон це клас, також тут є всім відомий хіт лавфул. Але важко мені полюбити ці пісні та розглядати їх як щось більше ніж просто фонове прослуховування.

Напевно найцікавіший альбом кінкс, з тих що я чув. Саркастичний, різноманітний. Australia взагалі топ. Але все ще не мій гурт.

Альбом з яким в мене трохи хіт енд міс ситуація. Хіти тут неперевершені, особливо In My Life - це одна з моїх улюблених пісень у бітлз. Але середина дуже ніяка, заповнена філером. Коротше хз, я б 3.5 поставив. Але чисто через ін май лайф дотягну тут до 4.

Ніколи не любив бед компані, такий собі батя рок на максималках. Єдина пісня яка мені в них подобалась це seagull і я навіть чув її наживо, коли Пол Роджерс разом з Квін грали той самий легендарний концерт у Харкові, це було навіть неочікувано, бо я не думав що будуть грати щось з бед компані.
Нуль негативу в мене щодо цього гурту, але не моє. 2.5

Щось мені зовсім не сподобалось, навіть дослухати до кінця важко. Черговий британський альбом по британській квоті. Тут є цікаві моменти певні, пов'язані з індійською музикою. Але навіть головний хіт, brimful of asha, мені не сподобався.

Важко мені якось зібрати до купи думки про цей альбом. З одного боку тут є просто мегахіти нульових-десятих, а ми з одним з гуртів, в якому я грав на гітарі, колись каверили use somebody і це було дуже весело, скажу відверто.
Але з іншого боку тут купа філеру. Та і не сказати що альбом постарішав якісно, хз. Думаю якщо без ностальгії то 3, а якщо з ностальгією то 3.5 десь.

Я фанат Джоні Мітчел, а Court And Spark це альбом який вийшов перед її джаз ерою (яка є моєю улюбленою). Так Court And Spark не досягає вершин Hissing of Summer Lawns або Hejira, принаймні для мене, але тут, як власне і на більш ранніх альбомах, відчувається її майстерний і доволі нестандартний сонграйтінг (особливо у побудові вокальних партій), а також талант до написання лірики. Прекрасний альбом, Free Man in Paris мабуть фаворит.

3.5. Я не те щоб фанат джой дівіжн, але звісно ж цей гурт не просто так є культовим і конкретно closer містить декілька сильних пісень, безумовно.
Втім, не можу сказати що я справді сильно люблю цю музику.

Класика. Іннер сіті блюз це взагалі найкраще.

Я дуже не люблю ван халєн, але тут пісня номер 2 мені сподобалась, тому поставлю 2.

Мазафакерський період сепультури це звісно вагома частина моїх старших класів, ми тоді це слухали, вчились грати рутс бладі руст і етітьюд на гітарі і все таке.
Об'єктивно це період в них слабше за класичні треш альбоми, але шось є в цьому трайбал нюметалі, який далі переріс в соулфлай. Макс Кавалера звісно дурачок, але цей альбом я в принципі все одно люблю, хоча він і затягнутий занадто.

Я ніколи не був фанатом строукс, але цей альбом звучить приємно для мене. На 3.5. Нью-йорк сіті копс топ.

Дуже класний альбом, як би це дивно не звучало на стику між глем-роком та прогом, напевно така музика й повинна були народитися, якщо її автори Іно та Феррі.

Звісно трохи вже ці пісні набридли, але важко по-перше не відмітити епохальність та важливість Are You Experienced, а по-друге важко не визнати які ж тут бенгери зібрані, просто хіт на хіті.
Я б поставив 3.5, але можна і 4.

Давно я не слухав цей альбом і на мій подив якось він постарішав добре. Гарний такий собі радіо-рок 90х, вистачає хітів, і навіть філерні пісні тут доволі гарні. 3,5 але ближче до 4.

Альбом почався доволі цікаво, я таке поважаю. Даб, реггі, 90ті. Але після приблизно 4ї пісні все зовсім пішло в якийсь доволі посередній філерний матеріал. Не поганий, але і не кайфовий. Не знаю чому цей альбом тут, напевно по британській квоті.

Черговий альбом Боуі, чергова трійка від мене.

Ще з часів школи Hail To the Thief був у моєму умовному топі дискографії рх, і зараз, ретроспективно, це я б сказав топ-3 для мене.

Тоді вони повернулись до гітарного саунду, а також записали свій мабуть найбільш "політичний" альбом - такі вже часи були, адміністрація Буша і все таке. Цікаво як би цей альбом звучав зараз)) Можу додати що there there це одна з моїх найбільш улюблених пісень редіохед, просто геніально.

Тоді я не дуже розумів популярність цього альбому, а тим більше зараз для мене Мелодрама звучить якось аутдейтед. Дуже не моє, оця поп-музика 10х, не знаю. 2.5, ближче до 2.